понеділок, 22 червня 2020 р.

Ознаки насильства та жорстокого поводження з дітьми



Ознаки насильства та жорстокого поводження з дітьми
Жорстоке поводження – будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування однієї людини стосовно іншої, якщо ці дії порушують її конституційні права, свободи як людини та громадянина і наносять їй моральну травму, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю (стаття 1 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї»).
Фізичне насильство над дитиною – дії із застосуванням фізичної сили стосовно дитини, направлені на спричинення їй фізичного страждання, що заборонені законом. Фізичне насильство в сім'ї передбачає умисне нанесення одним членом іншому побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести до смерті, порушення фізичного або психічного здоров'я, посягання на його честь і гідність.
Сексуальне насильство або розбещення – протиправне посягання однієї особи на статеву недоторканість іншої, дії сексуального характеру стосовно дитини, що проявляються як зґвалтування, сексуальні домагання, непристойні пропозиції, будь-які образливі дії сексуального характеру.
Психологічне насильство – вплив однієї особи (групи осіб) на психіку дитини, використовуючи словесні образи, погрози, переслідування, залякування, критику, маніпуляції, що може призвести до виникнення у дитини пригніченого або хронічного тривожного стану, затримки чи відставання психоемоційного, когнітивного, соціального та фізичного розвитку тощо.
Ознаки фізичного насильства:
*зміщення суглобів (вивихи), переломи кісток, гематоми, подряпини;
*синці на тих частинах тіла, на яких вони не повинні з’являтися, коли дитина грається (наприклад, на щоках, очах, губах, вухах, сідницях, передпліччях, стегнах, кінчиках пальців тощо);
*рвані рани і переломи в області обличчя, травматична втрата зубів;
*травми ока (крововиливи, відшарування сітківки тощо);
*забиті місця на тілі, голові або сідницях, які мають виразні контури предмета (наприклад, пряжки ременя, лозини);
*рани і синці у різних фазах загоєння на різних частинах тіла (наприклад, на спині та грудях одночасно);
*сліди від укусів;
*незвичні опіки (цигаркою або гарячим посудом);
*скарги дитини на головний біль, біль у животі, зовнішні запалення органів сечовивідної і статевої систем;
*прагнення дитини приховати травми та обставини їх отримання (відмова дитини роздягатись; носити одяг, що не відповідає сезону);
повідомлення дитини, що батьки, інші члени сім’ї застосовують до неї, або іншої дитини фізичне насильство, погрожують вигнати з дому, перемістити до іншого місця проживання (віддати до інтернатського закладу, влаштувати до лікарні, помешкання інших родичів тощо), про наявність небезпеки з боку тварин, що утримуються у неї вдома.

Ознаки сексуального насильства:
*знання термінології та жаргону, зазвичай не властивих дітям відповідного віку;
*висипи та/або кровотечі в області паху, геніталій;
*захворювання, що передаються статевим шляхом;
*дитяча або підліткова проституція;
*вагітність;
*вчинення сексуальних злочинів;
*сексуальні домагання до дітей, підлітків, дорослих;
*нерозбірлива та/або активна сексуальна поведінка;
*надмірна самостимуляція геніталій;
*створення та реалізація дитиною сексуальних сценаріїв в іграх за допомогою іграшок та ляльок;
*уникнення контактів з ровесниками;
*відсутність догляду за собою;
*синдром «брудного тіла»: постійне настирливе перебування у ванній, під душем;
*боязнь чоловіків, конкретних людей;
*синці на внутрішній стороні стегон, на грудях і сідницях, людські укуси.



Ознаки психологічного насильства:
*замкнутість, тривожність, страх, або навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;
*неврівноважена поведінка;        
*агресивность, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;
*уповільнене мовлення, нездатність до навчання, відсутність знань відповідно до віку (наприклад, невміння читати, писати, рахувати);
*синдром «маленького дорослого» (надмірна зрілість та відповідальність);
*уникання однолітків, бажання спілкуватися та гратися зі значно молодшими дітьми;
*занижена самооцінка, наявність почуття провини;
*швидка стомлюваність, знижена спроможність до концентрації уваги;
*демонстрація страху перед появою батьків та/або необхідністю йти додому, небажання йти додому;
*схильність до «мандрів», бродяжництва;
*депресивні розлади;
*спроби самогубства, саморуйнівна поведінка;
*вживання алкоголю, наркотиків, токсичних речовин;
*наявність стресоподіцбних розладів психіки, психосоматичних хвороб;
*насильство стосовно тварин чи інших живих істот;
*приналежність батьків, осіб, які їх замінюють, до деструктивних релігійних сект.

Ознаки економічного насильства, занедбання дитини:
*постійне голодування через нестачу їжі;
*вага дитини в значній мірі не відповідає її віковій нормі (за визначенням медичного працівника);
*часті запізнення до школи, брудний одяг, одягання не за погодою;
*пропуски занять у школі;
*втомлений і хворобливий вигляд;
*загальна занедбаність;
*нестача необхідного медичного лікування (дитину не водять до лікаря), неліковані зуби;
*залишення дитини батьками під наглядом незнайомих осіб (в тому числі, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння);
*залишення дитини дошкільного віку без догляду впродовж тривалого часу як у помешканні, так і на вулиці, в тому числі із сторонніми особами;
*відсутність іграшок, книжок, розваг тощо;
*антисанітарні умови проживання, відсутність постільної білизни (або постільна білизна рвана та брудна), засобів гігієни;
*нігті, волосся у дитини нестрижені і брудні;
*у дитини постійні інфекції, спричинені браком гігієни;
*залучення дитини до трудової діяльності дитини (з порушенням чинного законодавства);
*дитина жебракує, втікає з дому;
*відставання дитини в розвитку (фізичному, емоційному розвитку, розвитку дрібної моторики, пізнавальних здібностей, соціальних навичок та навичок міжособистісного спілкування) внаслідок педагогічної занедбаності.

Діти мають:
-          знижену здатність контролювати свою поведінку;
-          демонстративну хоробрість;
-          агресію стосовно інших дітей або дорослих;
-          ознаки бродяжницва;
-             бажання і змогу перебувати у вечірній і нічний час на вулиці без супроводу дорослих.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Медіаграмотність в протидії гібридній загрозі та пропагандистському впливу

  Одна зі стратегічних цілей дезінформації – посіяти серед читачів та глядачів хаос та зневіру. Світ, у якому читач вважає, що довіряти не м...