Програма корекційної і профілактичної роботи суїцидальної поведінки підлітків

Програма корекційної і профілактичної роботи суїцидальної поведінки підлітків

Діагностика

1.  Виявлення дітей, у яких є труднощі в навчанні, проблеми поведінкового характеру й ознаки емоційних розладів (бесіди з педагогами, класними керівниками й учителями-предметниками; спостереження у класах; опитування, соціометричні дослідження, аналіз анкет школярів; бесіди й консультування батьків, у чиїх дітей спостерігаються труднощі в навчанні, міжособистісні конфлікти, поведінкові проблеми й ознаки емоційних розладів).

2.  Визначення причин труднощів школярів із «базової групи ризику»:

ü  індивідуальні обстеження дітей «базової групи ризику» — анкетування, бесіди, інтерв’ю;

ü  функціональний аналіз проблем дитини, визначення головних причин, що викликають ці труднощі;

ü  визначення типу «групи ризику» і стану, в якому перебуває дитина чи підліток.

3.  Виявлення «ядерної групи ризику» — потенційно схильних до суїцидальної поведінки підлітків із такими індивідуальними особливостями: інтровертованість; певний тип акцентуації характеру (збудливий, сенситивний, астено-невротичний, демонстративний); високий рівень самотності; високий рівень депресивності; високий рівень тривожності.

4.  Соціально-педагогічний патронаж дітей, які ввійшли в «ядерну групу ризику» з метою проведення подальшого спостереження за їхнім станом, поведінкою; облік стресогенних життєвих ситуацій у кожного члена «ядерної групи ризику» з метою нейтралізації стресів.

5.  Створення програми надання психолого-педагогічної підтримки дітям із функціонально-неспроможних родин.

Психокорекція

1.  З метою профілактики психічних станів, зменшення напруження, підтримки у стресових ситуаціях, екстреної мобілізації вольових ресурсів підлітків, поліпшення працездатності, зменшення посттравматичних розладів, больових синдромів необхідно навчати підлітків методів і прийомів психічної саморегуляції.

2.  Робота психолога з родиною, рекомендації переглянути сімейні, батьківсько-дитячі стосунки, змінити стиль взаємин і виховання в родині; формування у батьків ставлення до своєї дитини як до особистості; пошук і об’єднання, за допомогою батьків, дітей за інтересами і захопленнями; використання можливості поєднання інтересів батьків і дітей у спільній діяльності.

3.  Робота психолога з педагогами: рекомендації про вибір індивідуального педагогічного стилю спілкування з конкретною дитиною; часткове зниження вимог із виконання навчальних програм; тимчасовий перехід на індивідуальну («домашню», екстернальну) форму навчання; залучення до позакласної й позашкільної діяльності, створення «ситуації успіху» в навчальній і позакласній роботі; навчання поведінки в конфліктних ситуаціях, використання таких прийомів, як відеотренінг, невербальне спілкування, практикум із розвитку навичок самоаналізу, емоційної стійкості тощо.

4.  Співпраця психолога з класним керівником. Проведення спільних виховних годин або уроків психології з метою профілактики тривожності, невпевненості в собі, безпорадності, проблем у спілкуванні з однолітками в окремих учнів, а також у обдарованих (здібних) учнів, якщо вони почуваються незатишно, схильні до нервових зривів.

5.  Індивідуальна та групова психолого-педагогічна корекція з учнями, в яких є схильність до емоційних розладів, котрі потрапили в «ядерну групу ризику»; використання елементів соціально-психологічного тренінгу для групи учнів або окремих класів, розбір конфліктних, кризових ситуацій у класних колективах.

6.  Переадресування вузьким фахівцям – дитячому психоневрологові, психотерапевтові, фахівцям із соціальних служб.

Психопрофілактика

1.  З метою зниження ризику суїцидальної поведінки підлітка проведення просвітницької роботи серед учнів, педагогів і батьків із використанням матеріалів обласного науково-методичного Центру психології та соціології освіти.

2.  Планування та проведення психолого-педагогічних семінарів із проблем «Шкільні неврози», «Емоційні розлади в дітей», «Що впливає на суїцидальну поведінку в підлітковому віці», «Допомога при потенційному суїциді».

3.  Виступи на батьківських зборах, батьківському клубі: уза-гальнення даних, отриманих у результаті психологічних досліджень із зазначеної проблеми, рекомендації зі створення сприятливого емоційного мікроклімату в родині, попередження й корекції емоційних дитячих розладів, можливостей профілактики суїцидальної поведінки в домашніх умовах.

4.  Індивідуальні консультації для батьків, чиї діти умовно віднесені до «ядерної групи ризику».

5.  Індивідуальні бесіди й консультації з педагогами за результатами опитувань, анкетування, спостережень, рекомендації з вибору адекватних методів психолого-педагогічної підтримки щодо всього класного колективу й окремих учнів, особливо з «базової» та «ядерної групи ризику».

Діагностика суїцидальної поведінки

При діагностиці суїцидальної поведінки підлітків можна застосовувати комплекс методик, адаптованих М. Горською (1994), на основі опитувальника «Самооцінка психічних станів особистості» Айзенка, проективної методики «Метод незакінчених пропозицій». У пакет діагностичних методик увійшли методика «Депресія» (автор Е. Бек), тести «Ваші суїцидальні схильності», «Ваші думки про смерть» і «Карта ризику суїциду», запропоновані Л. Шнейдер у монографії «Девиантное поведение детей и подростков» ( М., 2005. — С. 165—193).

Тест суїцидальної поведінки

(Модифікований тест тривожності М. Горської)

Для вивчення суїцидальної поведінки загалом і суїцидальної поведінки в підлітковому і юнацькому віці група фахівців під керівництвом М. Горської, розробила пакет діагностичних методик для виявлення індивідуальних схильностей до суїцидальної поведінки.

В основу лягла методика Айзенка «Самооцінка психічних станів особистості». Група дійшла висновку, що показники тривожності, фрустрації, агресивності й ригідності, а також усвідомленого прагнення до життя впливають на поведінку досліджуваного в несприятливих умовах.

Інструкція. Навпроти кожного твердження стоять три цифри:

2,  1,0. Якщо твердження вам підходить, то обведіть цифру 2; якщо не зовсім підходить – цифру 1; якщо не підходить – 0.

1	Часто я не впевнений у своїх силах	2	1	0
2	Нерідко мені здається, що ситуація безвихідна	2	1	0
3	Я часто залишаю за собою останнє слово	2	1	0
4	Мені важко змінювати свої звички	2	1	0
5	Я часто червонію через дрібниці	2	1	0
6	Неприємності мене дуже тривожать, і я занепадаю духом	2	1	0
7	Нерідко в розмові я перебиваю співрозмовника	2	1	0
8	Мені важко переключитися з однієї справи на іншу	2	1	0
9	Я часто прокидаюся вночі	2	1	0
10	У випадку неприємностей я зазвичай звинувачую лише себе	2	1	0
11	Мене легко розсердити	2	1	0
12	Я дуже обережний стосовно змін у своєму житті	2	1	0
13	Я легко засмучуюся	2	1	0
14	Нещастя й невдачі нічого мене не вчать	2	1	0
15	Мені доводиться часто робити зауваження іншим	2	1	0
16	У суперечці мене важко переконати	2	1	0
17	Мене хвилюють навіть уявні неприємності	2	1	0
18	Я часто відмовляюся від боротьби, вважаючи її марною	2	1	0
19	Я хочу бути авторитетом для навколишніх	2	1	0
20	Часто мене не покидають думки, яких варто було б позбутися	2	1	0
21	Мене лякають труднощі, з якими доведеться зустрітися в житті	2	1	0
22	Нерідко я почуваюся беззахисним	2	1	0
23	У будь-якій справі я не задовольняюся малим, а хочу домогтися максимального успіху	2	1	0
24	Я легко зближуюся з людьми	2	1	0
25	Я часто копаюся у своїх недоліках	2	1	0
26	Іноді в мене бувають стани розпачу	2	1	0
27	Мені важко стримувати себе, коли я гніваюся	2	1	0
28	Я дуже переживаю, якщо в моєму житті щось зненацька змінюється	2	1	0
29	Мене легко переконати	2	1	0
30	Я почуваюся розгубленим, коли в мене виникають труднощі	2	1	0
31	Волію керувати, а не підкорятися	2	1	0
32	Нерідко я проявляю впертість	2	1	0
33	Мене турбує стан мого здоров’я	2	1	0
34	У важкі хвилини я іноді поводжуся, як дитина	2	1	0
35	Я різко, грубувато жестикулюю	2	1	0
36	Я не люблю ризикувати	2	1	0
37	Мені важко очікувати	2	1	0
38	Я думаю, що ніколи не зможу виправити свої недоліки	2	1	0
39	Я мстивий	2	1	0
40	Мене хвилюють навіть незначні порушення моїх планів	2	1	0

Ключ до тесту:

1.  Шкала тривожності: 1, 5, 9, 13, 17, 21, 25, 29, 33, 37.

2.  Шкала фрустрації: 2, 6, 10, 14, 18, 22, 26, 30, 34, 38.

3.  Шкала агресії: 3, 7, II, 15, 19, 23, 27, 31, 35, 39.

4.  Шкала ригідності: 4, 8, 12, 16, 20, 24, 28, 32, 36, 40.

При опрацюванні результатів підраховується кількість відповідей «1» і «2», що співпали з ключем: відповідь «2» – 2 бали; відповідь «1» – 1 бал. Потім відповіді за кожною шкалою підсумовуються. Середній бал за кожною шкалою – 10. Його перевищення свідчить про перевагу досліджуваної якості у структурі особистості.

Можлива кількість балів у кожній групі від 0 до 20, де «0» визначається як не виявлений наступним збільшенням інтенсивності прояву цієї характеристики.

Шкала тривожності. Середньо нормальна (невисокий ступінь тривожності) – 8-8,4. Вище нормальної, але припустимою вважається наявність 11,3 – 12 балів і більше.

Шкала фрустрації. Середньостатистичний бал 8,1 – 8,5. 10 – 11 – зона підвищеної фрустрації.

Шкали агресивності. Середньостатистична норма — 11,5. Для суїцидів передбачається середньостатистичне зниження 0,          6 – 1, тобто 10.

Шкала ригідності. Середньостатистичне – 11. Для осіб із суїцидальною поведінкою — 12,5 і більше.

Додаються бали за 4 шкалами.

Норма – 39 - 40; 46 - 47 і більше — необхідна корекційна робота.

Визначення характеристик, які досліджуються в тесті:

Особистісна тривожність — схильність індивіда до переживання тривоги, що характеризується низьким порогом виникнення реакції тривоги.

Фрустрація — психічний стан, який виникає внаслідок реальної або уявлюваної перешкоди, що перешкоджає досягненню мети.

Агресія — підвищена психологічна активність, прагнення до лідерства шляхом застосування сили стосовно інших людей.

Ригідність — утрудненість у зміні наміченої суб’єктом діяльності в умовах, що об’єктивно вимагають її перебудови.

Проективна методика «Незакінчені речення»

На другому етапі роботи пропонується застосовувати метод «Незакінчені речення», який дозволяє спрямовано з’ясувати ставлення досліджуваного до інших і певні особистісні установки.

Досліджуваний повинен продовжити такі речення:

•   Завтра я...

•   Коли я закінчу школу...

•   Настане день, коли...

•   Я хочу жити, тому що...

Опрацьовуючи результати, варто зауважити особливості сприйняття підлітками оточення, а також наявність або відсутність усвідомленого прагнення до збереження життя.

Методика «Депресія» (Автор Е. Бек)

Депресія може бути ситуативною, тобто реакцією на актуальний стрес, а може випливати зі способу нашого життя. У цьому випадку йдеться про стан, коли людина у всьому знаходить привід для сліз, навіть якщо з нею нічого поганого не відбувається, просто вона здригається від страху, очікуючи, коли «все це почнеться».

Інструкція. Прочитайте твердження, розташовані навпроти порядкових чисел, і виберіть таке, що найточніше визначає ваше самопочуття в цей момент. У рамках пронумерованих позицій можна вибрати кілька тверджень.

Отже, спочатку прочитайте всі пункти розділу, а потім оберіть те, що дійсно вас стосується.

1.  а) я почуваюся добре;

б)  мені погано;

в)  мені весь час сумно, і я нічого не можу із собою вдіяти;

г) мені так нудно й сумно, що я не можу більше цього витримувати.

2.  а) майбутнє мене не лякає;

б)  я боюся майбутнього;

в)  мене ніщо не радує;

г)  моє майбутнє безпросвітне.

3.  а) у житті мені здебільшого щастило;

б)  невдач і провалів у мене більше, ніж у когось іншого;

в)  я нічого не досягнув у житті;

г)  я отримав повне фіаско — як партнер, дитина, на професійному рівні — словом, усюди.

4.  а) не можу сказати, що я незадоволений;

б)  як правило, я нудьгую;

в)  що б я не робив, ніщо мене не радує, я – як заведена машина;

г)  мене не задовольняє абсолютно все.

5.  а) У мене немає відчуття, що я когось скривдив;

б)  може я й скривдив когось, сам того не бажаючи, але я про це нічого не знаю;

в)  у мене таке відчуття, начебто я всім приношу лише нещастя;

г)  я погана людина, надто часто кривдив інших людей.

6.  а) я задоволений собою;

б)  іноді я почуваюся нестерпно;

в)  часом я переживаю комплекс неповноцінності;

г)  я зовсім нікчемна людина.

7.  а) у мене немає враження, що я заслуговую на покарання;

б)  я відчуваю, що мене покарано або буде покарано за якусь провину;

в)  я знаю, що заслуговую на покарання;

г)  я хочу, щоб життя мене покарало.

8.  а) я ніколи не розчаровувався в собі;

б)  я багато разів розчаровувався в самому собі;

в)  я себе не люблю;

г)  я себе ненавиджу.

9.  а) я нічим не гірший, ніж інші;

б)  інколи я можу помилитися;

в)  просто жахливо, як мені не щастить;

г)  я сію навколо одні нещастя.

10. а) я люблю й не кривджу себе;

б) іноді я хочу зробити рішучий крок, але не наважуюся;

в)  краще було б зовсім не жити;

г) я думаю про те, щоб покінчити життя самогубством.

11. а) у мене немає причин плакати;

б)  буває, що я й поплачу;

в)  тепер я плачу постійно і не можу виплакатися;

г)  раніше я плакав, а тепер якось не виходить, навіть коли дуже хочеться;

12. а) я покійний;

б)  я легко дратуюся;

в)  я відчуваю по постійне напруження;

г)  мені тепер усе байдуже: речі, які раніше дратували, зараз мене ніби не стосуються.

13. а) прийняти рішення мені не важко;

б)  іноді я відкладаю рішення на потім;

в)  приймати рішення для мене проблематично;

г)  я взагалі ніколи нічого не вирішую.

14. а) я не думаю, що в мене поганий вигляд чи гірший, ніж раніше;

б)  мене хвилює мій поганий вигляд;

в)  у мене поганий вигляд, і що далі, то гірше;

г)  я потворний, у мене просто відразлива зовнішність.

15. а) щось зробити для мене не проблема;

б)  мені доводиться на кожному кроці змушувати себе щось робити;

в)  щоб зважитися на що-небудь, я повинен дуже багато докласти зусиль;

г)  я взагалі не здатний що-небудь реалізувати.

16. а) я сплю спокійно й добре висипаюся;

б)  вранці я прокидаюся стомленішим, ніж був до того, як заснув;

в)  я прокидаюся рано й відчуваю, що не виспався;

г)  іноді я страждаю від безсоння, інколи прокидаюся кілька разів за ніч, загалом я сплю не більше п’яти годин на добу.

17. а) у мене збереглася колишня працездатність;

б)  я швидко втомлююся;

в)  я почуваюся зтомленим, навіть якщо майже нічого не роблю;

г)  я так утомився , що нічого не можу робити.

18. а) апетит у мене такий, як і був завжди;

б)  у мене зник апетит;

в)  апетит у мене набагато гірший, ніж колись;

г)  у мене взагалі немає апетиту.

19. а) бувати на людях мені так само приємно, як і раніше;

б)  мені доводиться і змушувати себе зустрічатися з людьми;

в)  у мене немає ніякого бажання бувати в товаристві;

г)  я ніде не буваю, люди не цікавлять мене, мене взагалі не хвилює ніщо стороннє.

20. а) мої еротично-сексуальні інтереси залишилися на колишньому рівні;

б)  секс уже не цікавить мене так, як колись;

в)  зараз я міг би с покійно обходитися без сексу;

г)  секс узагалі мене не цікавить, я втратив до нього бажання.

21. а) я почуваюся здоровим і піклуюся про своє здоров’я так само, як і раніше;

б)  у мене постійно щось болить, я живу на одній воді, у мене то понос, то запор – це створює багато проблем;

в)  з моїм здоров’ям серйозні проблеми, я весь час про це думаю;

г)  моє фізичне самопочуття жахливе, болі просто мучать мене.

Оцінка: а – 0 балів; б –1 бал; в – 3 бали; г – 4 бали.

Підрахуйте загальну кількість балів (якщо в окремих позиціях ви вибирали не одне, а кілька тверджень, урахуйте їх теж).

Результати

Кількість балів	Міра депресії
0-4	Відсутня
5-7	Легка
8-15	Середня
16 і більше	Висока