Депресія — це нормально. Головне — не зациклюйтеся

Шукайте позитив, будьте активними та зверніться до духовності

Здається, питання депресії було актуальним у всі часи. Одні пов’язують її зі зміною пір року, проблемами на роботі чи в особистому житті. Згідно з даними ВООЗ, депресія посідає третє місце в світі після гіпертонічної хвороби та грипу: на неї страждає 25% жінок і 12% чоловіків. Цього року, коли у світі вирує фінансова криза, сотні людей втрачають роботу, а в Україні постійно говорять ще й про політичну нестабільність, ризик впасти в депресію значно зростає. Що ж робити, аби не впустити в життя відчай, апатію та роздратованість? Психологи радять шукати в усьому позитив, а депресію використати як шанс змінити життя. Детальніше про це.

Що означає слово «депресія» і чи можна її відрізнити від звичайних перепадів настрою?

Взагалі є поняття наслідкової депресії, адже людський організм схильний до її проявів. Навіть Федір Достоєвський страждав таким нервовим розладом. Але з точки зору позитивної терапії, депресія — це здатність людини реагувати на зміни у власному внутрішньому світі, тобто здатність заглиблюватися в цей світ, шукаючи відповіді на певні питання. Існує навіть метафора про депресію: це жінка в чорному капелюсі, імпозантна, витончена, яка любить увагу, тому, коли вона приходить, а на неї не зважають, вона стає більш настирливою. Взагалі депресія — це нормальний стан людини, адже, окрім направленості на зовнішній світ, треба іноді заглянути і в середину. Це властиво кожній людині. Але нині стресових ситуацій набагато більше, тому люди реагують на них, впадаючи у депресивний стан. Основні ознаки депресії — людина менше спілкується, з’являється апатія в роботі, творчості, заглиблення у себе, а зовні це видно по бровках «хаткою», опущених куточках очей, надутих губах. Проте депресія — це нормальний період, але головне — на ньому не зациклюватися. Здорова людина — це не та, у якої немає проблем, а та, яка вміє їх долати. Якщо знайти в депресії певний зиск, то її можна переформатувати на свою користь.

— Дехто говорить, що пережив затяжну депресію — на три-чотири місяці. Чи можна виміряти її в часі?

Депресія — це цікавий механізм, який інколи дійсно можна виміряти часовими величинами. Це стан активного накопичення енергії, яку потім можна використати на інші справи в повсякденному житті. Печаль — це теж позитивна емоція, оскільки дозволяє накопичити енергію. Але якщо людина надто часто реагує саме так, тоді слід задуматися над тим, як можна перепрацювати певний конфлікт через внутрішній світ, але зі знаком плюс. Наприклад, спрямувати цю енергію на творчість, нові проекти на роботі, або відреагувати на це через тіло: наприклад, ходити в тренажерний зал.

— А якщо людині не хочеться іти в спортзал, малювати чи танцювати...

Таким людям не вистачає мотивації. Але для декого стан депресії буває навіть вигідним: людина хоче, щоб її постійно жаліли, звертали увагу, дехто так і живе, не розуміючи, що таким чином звик отримувати любов від рідних та близьких. Якщо навіть людина хворіє, це говорить про те, що вона потребує уваги й любові.

— Які можуть бути наслідки такої хронічної депресії, та які її причини?

Основний результат — у житті немає ніяких змін. Благополучна людина — це та, яка бачить масу виходів із складних ситуацій, тому вона не сидить на місці, а діє. Людина живе в чотирьох сферах життя. Перша — це тіло й все, що стосується фізичного здоров’я: сон, харчування, режим дня, активність тощо. Друга сфера охоплює все, що стосується наших досягнень — робота, де ми реалізуємось і утверджуємось. Третя — сфера контактів, без якої людина не може обійтися, бо іноді важливо не те, як працює людина, а з ким. І остання — сфера духу, яку ще називають смислом, інтуїцією. Успішною вважається та людина, яка рівноцінно витрачає енергію свого життя на всі чотири сфери, щоб між ними існувала гармонія, баланс. Якщо ми не приділяємо тілу увагу — хворіємо. Якщо мало діяльності (що дуже рідко зустрічається у нашому суспільстві, зазвичай з цим перебір), то немає кар’єрної реалізації. Якщо цього дуже багато, як наслідок — трудоголізм. Від цього щастя теж не багато. Якщо ж не додавати уваги сфері контактів, коли мало спілкуєшся з родичами, знайомими, то починаєш конфліктувати з ними. Коли ж людина не приділяє уваги сфері духу — не має часу побути наодинці з собою, почитати якусь літературу, подумати, спланувати, як далі жити — виникає апатія, а потім депресія. Існує гіпотеза, що у людини є внутрішній маятник, який регулює баланс між сферами життя. Як тільки людина починає опиратися тільки на сферу діяльності, перетягуючи на цей бік маятник, вона приділяє менше часу духовності. Тому нині, в час фінансової кризи, коли людина втрачає роботу, у неї з’являється шанс переглянути своє ставлення до життя, сформувати свою діяльність на рівні духовності. По суті, депресія — це звернення до духовності. Кожен справляється з цим по-різному, але все одно відбувається переоцінка цінностей і з’являється віра в те, що після цього настане хороший етап життя. Нині люди багато працюють, але рідко задумуються над смислом життя; буде добре, якщо маятник хитнеться в бік духовності — щоб ми змогли приділити їй увагу.

— Чи існує тип людей, які найбільш схильні до депресії?

Це ті, хто звик реагувати через свій внутрішній світ як ресурсну сферу, завдяки якій можна долати всі кризи. У декого цей стан має знак мінус, тобто, є депресію, а в декого — плюс, тоді має місце творче вираження. Люди, які часто запитували себе, що може бути хорошого в певній ситуації, навіть кризовій, уже вміють реагувати на це через внутрішній світ. Вони бачать, що друга сторона кризи — це шанс, який дає можливості розвивати в собі нові якості. Світ так побудований, що ми постійно переживаємо певні революції. Дуже важливо, як людина зуміє перейти зі стану скарги у стан бажання, для цього потрібні певні зусилля. Іноді людині навіть треба побути у стані скарги, щоб отримати емоційну підтримку, побути наодинці з собою, подбати про своє тіло, тобто знайти необхідні ресурси, щоб бажання переросло в конкретні дії. Щоб отримати ресурси, треба бачити в тому, що відбувається, не тільки негатив, а й позитив, і спиратися саме на це. Наприклад, немає зараз роботи — це чудова можливість приділити час своїй родині. Тобто треба шукати, що є у житті, окрім поганого, ще й хорошого. У позитивній психотерапії є принцип самодопомоги: навчити людину бути терапевтом самому собі, а потім своїм родичам і близьким, адже маленький ключ відчиняє великі двері.

— Що робити тим людям, які тяжко переживають нинішню кризу, аби убезпечити себе від депресії?

Ідеального рецепту для усіх не існує, бо кожна людина — унікальна. Завдання психотерапевтів — створити людині таке поле, щоб він сам знайшов у собі ресурси для вирішення проблеми. Організм людини збалансований і здатний до саморегуляції, він може себе переналаштувати, тому людині треба дати таку ситуацію, в якій вона перебудує себе. Ресурсні сфери у кожного будуть свої. Якщо людина занурюється у внутрішній світ, треба подумати, як це можна виразити зі знаком плюс через сферу тіла, контактів чи діяльності. Терапія нині актуальна тільки тому, що життя постійно змінюється, а взагалі це одна з найстародавніших професій. Але терапевт може допомогти людині тільки процентів на 30, решту «відтерапевтує» саме життя.

— Чи може людина знайти вихід із депресії без допомоги фахівців?

Багато хто саме так і робить: читає різну літературу, вивчає себе, бесідує з друзями. Не обов’язково звертатися до терапевтів. Повсякденне життя теж даватиме такі ситуації, коли маятник знову хитнеться, адже завжди все змінюється, і на зміну чорному приходить біле. Головне — бажання.